Так довго...

Шось довгенько нічого не писав. Аж занадто. Спробую ще разік.

Цей пост після довгої перерви. Тому буде коротеньким і особистим.

Чомусь відчуваю себе не на тому місці. Здається що все навколо дуже тимчасове. Все є але воно тільки так, готує мене до чогось більшого. Може до щастя?

Хочеться більше працювати... Дивно але це так. Хочеться бути двигуном міжконтинетальної ракети. Багато обов`язків. Багато задач. Багато можливостей.

Хочеться вигадувать. Хочеть в індустрію емоцій. Хочеться власної оцінки.

Декілька днів тому я взнав, що один мій проект так би мовити стартап, що я покинув через певні обставини, реанімували. Простіше кажучи над ним працюють привласнивши мою ідею. Спочатку я трішки засмутився, а потім зрозумів, що нічого в цьому немає. Шановні бездарі беріть мої ідеї я їх вигадую кожні 15-20 хвилин. Вигадаю ще. В мене є мозок.

В наступному пості трішки поділюся про те чим займався останні 4 місяці. І чому не вийшло. Може щось порадите.

PS. Do it now.